МАТЕРІАЛИ СЕО
ЗАХОДИ, ПЕРЕДБАЧЕНІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ Стратегічна екологічна оцінка не завершується затвердженням Документа державного планування, а продовжується у вигляді моніторингу змін стану довкілля, здоров’я населення та умов життєдіяльності населення. Моніторинг довкілля – комплексна науково-інформаційна система регламентованих періодичних безперервних спостережень, оцінки та прогнозу змін стану навколишнього природного середовища з метою виявлення негативних змін і вироблення рекомендацій з їх усунення або послаблення. Моніторинг довкілля здійснюється у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 391 від 30 березня 1998 р. «Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля». Система моніторингу спрямована на: удосконалення рівня вивчення і знань про екологічний стан довкілля; покращення оперативності та якості інформаційного обслуговування користувачів на всіх рівнях; підвищення якості обґрунтування природоохоронних заходів та ефективності їх здійснення; сприяння раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки, сталого розвитку. Для цього проводяться систематичні спостереження за складовими природного середовища: атмосферне повітря, ґрунти, води тощо, аналізується його стан та надається прогноз щодо можливих змін. Система моніторингу довкілля Бирюківською сільської ради – це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково-обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки. Основною метою прогнозу є оцінка можливої реакції навколишнього природного середовища на прямий чи опосередкований вплив людини, вирішення задач раціонального природокористування у відповідності з очікуваним станом природного середовища. При проведенні моніторингу за реалізацією рішень проекту містобудівної документації необхідно аналізувати відхилення фактичних показників, здійснювати контроль за відповідністю реальних обсягів будівництва об'єктів інженерної інфраструктури, соціального та побутового обслуговування, розвитку озеленених територій проектним рішенням. Порівняння цих даних між собою, дасть реальну картину досягнутого рівня, забезпеченості установами і підприємствами повсякденного і періодичного обслуговування, об'єктами інженерної інфраструктури, що дозволить визначити недоліки і порушення, що негативно впливають на населення, і обґрунтувати необхідні заходи по їх усуненню. 2 Організація моніторингу детального плану території рекомендується шляхом здійснення наступних заходів: порівняння фактичного стану компонентів довкілля з минулорічними показниками, в яких реалізуються заходи планової діяльності, один раз на рік на підставі результатів державного статистичного спостереження. У разі виявлення перевищень минулорічних показників провести аналіз на предмет зв'язку з реалізацією заходів планованої діяльності; порівняння фактичних показників індикаторів виконання заходів планової діяльності, зокрема рівня викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, один раз на рік на підставі результатів державного статистичного спостереження. Екологічний та соціальний моніторинг для споруд і будівель здійснити з метою забезпечення неухильного дотримання вимог законодавства під час їх будівництва і експлуатації та втілення всіх заходів щодо мінімізації впливу та наслідків на навколишнє середовище. Програма екологічного моніторингу буде працювати під час будівництва та експлуатації об’єкту. Вона складається із переліку дій та заходів, кожний із яких має певну мету та ключові індикатори та критерії для оцінки. Постійний моніторинг буде здійснюватися під час всього життєвого циклу об’єкту: будівництво - експлуатація - виведення із експлуатації. Моніторинг включає, але не обмежується наступними етапами: 1. Вибір параметрів навколишнього природного та соціального середовища для певних аспектів; 2. Встановлення ключових параметрів моніторингу; 3. Візуальний огляд; 4. Регулярний відбір зразків/проб та їх дослідження; 5. Регулярні опитування та зустрічі із громадою, яка потенційно потрапляє в зону впливу об’єкту планованої діяльності; 6. Аналіз інформації, що була отримана під час моніторингу та за необхідності розробка комплексу заходів, що усувають або максимально пом’якшують вплив об’єкту на навколишнє природне та соціальне середовище. 7. Регулярний перегляд (не менше одного разу на рік) програми моніторингу та її коригування в разі необхідності. Моніторинг повинен відбуватись на декількох рівнях та передбачати можливі екологічні загрози та/або виявляти під час його здійснення впливи, що не були передбачені раніше. Для підвищення якості оцінки антропогенного впливу території на навколишнє природне середовище та здоров'я населення, прогнозування стану екосистем та досягнення їх екологічної рівноваги необхідно щорічно проводити поглиблений аналіз лабораторних досліджень стану атмосферного повітря, водних ресурсів, ґрунту. Для цього доцільним є налагодження в села системи моніторингу навколишнього природного середовища (повітряний та 3 водний басейни, ґрунт, надра, фізичні фактори впливу) з організацією стаціонарних постів та пунктів контролю в межах житлової, промислової та рекреаційно-оздоровчої зон. У разі виявлення систематичних відхилень від гігієнічних нормативів складових довкілля необхідно здійснювати аналіз захворюваності населення села з метою виявлення негативного впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я населення, використовуючи в тому числі статистичні дані. Для цього необхідно внести зміни в статистичну звітність у сфері навколишнього середовища для отримання статистичних даних по кожному населеному пункту Рокитнянського району окремо. Проблема відсутності статистичних даних по окремому населеному пункту, є спільною по всій країні. Для кожного рівня стандартних процесів планування має бути відповідний рівень офіційної екологічної звітності для кожного населеного пункту окремо, щоб органи планування (та інші відповідні зацікавлені сторони) мали достатню детальну інформацію з офіційних джерел. Одним із варіантів реалізації даного завдання може бути створення штатної одиниці в складі виконавчих органів, що забезпечить збір та аналіз екологічних даних по території села. Для цього необхідно керуючись принципами місцевого самоврядування зобов’язати всіх суб’єктів господарювання в межах міста надавати щорічно в текстовому та графічному форматі інформацію про: кількість та місце розташування стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; межі санітарно- захисної зони; об’єм викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та дотримання ГДВ; об’єм утворення відходів, наявність МВВ та об’єм накопичення відходів; об’єм скидів стічних вод та їх відповідність встановленим ГДС. Здійснення моніторингу впливів виконання документа державного планування на довкілля, у тому числі на здоров’я населення за визначеними показниками з веденням щорічної звітності дасть можливість своєчасно виявляти недоліки і порушення, що негативно впливають на комфортність проживання населення, і обґрунтувати необхідні заходи по їх усуненню а також проводити інформування громади міста про стан реалізації містобудівної документації, поточні ускладнення та прогнозні терміни їх усунення. Таблиця 9.1. Ключові показники моніторингу Індикатор Визначення Строки проведення моніторингу Кількісні значення Нормативні значення Кількість утворених відходів на території ДПТ від 01.01.20. Фактичний обсяг твердих побутових відходів, м3 1 раз/квартал 13,2000 - Обсяг відсортованих вторинних ресурсів, % від загального обсягу утворених відходів тонн/рік. Обсяг зібраних відходів як вторинної сировини (папір, скло, пластик тощо) 1 раз на рік 0 100% Якість водопровідної води (ТОВ «Смачні традиції», за даними випробувальної території Міністерства економічного розбитку і торгівлі України державне підприємство «Київський обласний науково- виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» протокол № 0839 ПР від 21 червня 2019 р.) Фізико-хімічні показники 1 раз на рік 1. Запах – 1 (бали при 20оС); (бали при 60оС) - 1; 2. Смак та присмак – 1 (бали при 20оС); 3. Забарвленість – 10 (градуси); 4. Каламутність - < 0,2; 5. Водневий показник, одиниці Рн – 7,2; 6.Перманганатна окислюваність, мг О2/дм3 – 1,59; 7. Амоній, мг/дм3 – 0,043; 8. Нітрити, мг/дм3 - 0,011 ; 9.Загальна жорсткість, ммоль/дм3 – 6,6. 10. Сухий залишок, мг/дм3 – 66,0; 11. Хлориди, мг/дм3 – 6,8; 12.Сульфати, мг/дм3 – 19,7; 13. Фторити, мг/дм3 – відсутні. Висновок: досліджений зразок води відповідає вимогам ДСанПін 2.2.4-171 «Гігієнічні вимоги до ≤ 2, ≤ 2; ≤ 2; ≤ 20 ; ≤ 1,0; 6,5-8,5; ≤ 2; ≤ 0,5; ≤ 0,5; ≤ 7,0; ≤ 1000; ≤ 250; ≤ 250; ≤ 1,5. 5 води питної, призначеної до споживання людиною». Якість водопровідної води (ТОВ «Смачні традиції», за даними випробувальної території Міністерства економічного розбитку і торгівлі України державне підприємство «Київський обласний науково- виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» протокол № 0839 ПР від 21 червня 2019 р.) Мікробіолочні показники 1 раз на рік 1. Число бактерій в 1 см3 води (ЗМЧ) за t 370С, КУО/см3 - 3,0х101 ; 2. Загальні коліформи, КУО/100 см3 – не виявлено; 3. Escherichia coli, КУО/100 см3 – не виявлено; 4. Ентерококи, КУО/100 см3 – не виявлено; 5. Патогенны ентеробактерії, в 1,0 дм3 . 1. ≤100; 2. Не дозволено; 3. Не дозволено; 4. Не дозволено; 5. Не дозволено. Зелені насадження, га/% Площа озеленення 1 раз на 3 роки 0,124/10,17 До 67% (відповідно до додатку Г.1. ДБН Б.2.2-12:2019) 6 Статистичне спостереження є першим етапом статистичного дослідження. Він є дуже важливим, бо від отриманих результатів буде залежати подальший хід дослідження. Інформація, отримана шляхом статистичного спостереження повинна: бути достовірною; носити масовий характер (значення повинні носити узагальнюючий характер на якомусь великому масиві, адже статистика – це спостереження саме за масовими явищами і процесами); бути порівняльною (вираженою в таких одиницях виміру, які роблять можливим її порівняння з аналогічною інформацією). Статистична інформація – це сукупність статистичних даних, що відображають соціально-економічні процеси і використовуються в процесі управління економікою, тобто це первинний статистичний матеріал, який формується в процесі статистичного спостереження, групується, аналізується, узагальнюється і на основі якого робляться висновки. Статистичне спостереження – це науково організований збір масових даних про явища та процеси, які відбуваються в суспільстві. Спостереження буде статистичним тоді, коли: вивчаються статистичні закономірності; ведеться реєстрація фактів, які заносяться у відповідні документи і підлягають подальшому аналізу. Отже можна доповнити, що статистичне спостереження повинно бути: масовим, планомірним, мати певний характер повторюваності (одноразовим, періодичним або систематичним). Також наполягаємо на дотримання статистики: 1) норм площі озеленення при територій загального користування в населених пунктах при розрахунку збільшення кількості населення; 2) обсяги утворення ТПВ, обсяги утилізованих відходів, обсяги накопичених відходів, процесів поводження з відходами; 3) інше. Результати моніторингу мають бути доступними для органів влади та громадськості. Моніторинг може бути використаний для: порівняння очікуваних і фактичних наслідків, що дозволяє отримати інформацію про реалізацію плану; отримання інформації, яка може бути використана для поліпшення майбутніх оцінок (моніторинг як інструмент контролю якості СЕО); перевірки дотримання екологічних вимог, встановлених відповідними органами влади; перевірки того, що план виконується відповідно до затвердженого документа, включаючи передбачені заходи із запобігання, скорочення або пом'якшення несприятливих наслідків
